1) Проблеми смарт сіті в Україні

            Реформа децентралізаціі сприяла як зростанню фінансових можливостей та самостійності міст, так і виявила наявні проблеми в управлінні містами – як то відсутність нових компетенцій у муніципалітетах, особливо це стосується питань інновацій та технологічних інструментів для розвитку міст (більшість міст тримається за старі методи та технології), а також – недостатній рівень володіння новими практиками муніципального менеджменту, слабкий рівень взаємодіі між містами з точки зору обміну найкращим досвідом та рішеннями.

            Ці проблеми суттєво впливають на можливості і швидкість цифровізаціі та перетворення міст у розумні.

            При цьому багато українських міст заявили про своє прагнення розвиватися у напрямку смарт сіті і за останні 4 роки дуже активно впроваджують смарт сіті проекти, програми та ініціативи. Однак, цей процесс має надто децентралізований характер, який призводить не тільки до позитивних змін, але й створює нові проблеми як для міст, так і для країни в цілому.

            Серед таких проблем, які можуть стати перепонами для цифровізаціі в цілому варто зазначити: 1) відсутність політики інтероперабельності (тобто сумісності впроваджуванних розумних рішень); 2) не всі міста приділяють достатню увагу питанням дотримання важливих технічних та управлінських стандартів смарт сіті, які прийняті на міжнародному рівні; 3) відсутня єдина База успішних смарт сіті рішень, які могли оперативно впроваджуватися містами і зекономити суттєві кошти та час; 4) міста часто мають надто високі ризики впроваджуючи новітні інтелектульні системи та рішення (як фінансові, так і з точки зору довгосрокових результатів) 5) у міст не має достаньо коштів на проведення пілотних проектів та досліджень різиків проектів та програм. 6) міста недостатньо залучають інвесторів і надають перевагу в більшості використанню публічних коштів, оскількі не завжди розуміють можливості та гарантіі повернення інвестицій (RoI).

 

            Більшість з цих проблем може і повинна вирішуватися на національному рівні. Уряд, МЕРТ та Державна Агенція електронного врядування повинні мати повноваження, а також запропонувати бачення цілостної національної політики в сфері смарт сіті. Так як це відбувається в країнах ЄС, також і на рівні Європейського Союзу в цілому.

 

            Навіщо і якою повинна бути політика в сфері смарт сіті?

           

1)   уряд повинний відігравати важливу роль у прискоренні та координації розвитку «розумних» міст в Україні. Саме вид уряду залежить в кінцевому підсумки довгостроковий успіх розумних міст

2)   В українських містах не має ресурсів та компетенціі для проведення необхідних досліджень та розробок (НДДКР), які мають вирішальне значення для успіху розумних міст, таких як поліпшення кібербезпеки та інтелектуальні мережі. Цю підтримку містам, враховуючи як дефіцит ресурсів, так і кадрів – варто надати з національного рівня.

3)   Важливо щоб національний уряд приділяв увагу не тільки проектам розбудові та модернізаціі фізичної інфраструктури в містах, але й що важливо для розвитку смарт сіті – інтелектуальної інфраструктури. Це надало б більше можливостей для розвитку міст як інноваційних центрів та створення в них розумної інфраструктури.

4)   Існує велика потреба в взаємодіі міст: міста повинні ділитися та порівнювати дані один з одним, це дозволить уряду зменшити витрати на інтелектуальну інфраструктуру, а також проводити аналіз більшого обсягу даних, що дає змогу зробити точніші й орієнтовані на практику проекти та рішення. Однак міста не мають можливості для розробки взаємосумісних систем та обміну даними через їхні юрисдикційні кордони. Це питання може вирішити саме уряд. Наприклад, створючи національну платформу для обміну даними між містами (приклад smartiscity.eu у Словеніі)

5)   Побудова та функціонування розумних міст вимагатимуть суттєвих змін у звичайному способі муніципального управління, міста повинні мати можливість легко ділитися своїм досвідом — як успішніми кейсами/рішеннями так і невдалими, щоб навчатися один у одного та акумулювати досвід у сфері смарт сіті і поширювати його. Якщо кожне місто, що експериментує з розумною міською технологією, поділиться цим досвідом це буде вигідно всім іншим містам. Саме для цього потрібно сворити Національну платформу на якій буде зібрані як найкращі рішення БАЗА СМАРТ СІТІ РІШЕНЬ, так і аналіз щодо досвіду та практик у впровадженні смарт сіті технологій в містах. На платформі може бути надана інформація і щодо компетентних фахівців в той чи іншій сфері (розумний транспорт, операційні платформи міста, розумна енергетика, розумний менеджмент сміття і тд).

Що варто було б включити у рішення національного уряду:

• Підтримка спільних проектів у щонайменше чотирьох напрямках:

1) дослідження та розробки з ключових технічних проблем смарт сіті, наприклад таких як кібербезпека для міст, інтелектуальні міські мережі та інше;

2) пілотні проекти, що розробляють і випробовують нові розумні технологічні рішення для міст;

3) спільні програми та методологічні інструменти, які роблять міста більш здатними для роботи з інтелектуальними технологіями та даними;

4) пов’язані проекти у різних сферах смарт сіті (Розумна енергетика, Розумний транспорт та інше) на базі декількох ключових міст для всеохопного тестування та масштабування різних інтелектуальних систем та рішень (для зменшення ризиків для міст).

• Виділяюти частку державних інвестицій у розвиток розумної міської інфраструктури, такої як інтелектуальні транспортні системи та інтелектуальні мережі.
• розробити національну політику у сфері смарт сіті (краще у вигляді “дорожньої карти”) та впроваджувати спільні стандарти для розумних міських технологій, які сприяють сумісності та спільному використанню даних для підвищення ефективності інтелектуальних міських сістем та додатків та зкорелювати пріоритети щодо розумних міст з національним порядком денним щодо цифровізаціі.

• сприяти співпраці та координації розумних міст для полегшення міжміського навчання та зменшення бар’єрів для обміну знаннями.

• забезчити необхідні законодавчі та регуляторні зміни (зняти обмеження) спрямовані на підтримку інтелектуальних міст — реалізацію інноваційних пілотних програм/проектів; залучення інвестицій в інфраструктуру та розвиток нових форматів партнерських відносин між державними та приватними установами.

 

1)  Світова проблема сміття – міста – основні споживачі ресурсів та виробники сміття – 70% всього сміття в світі.

 

Муніципальні тверді відходи – одна з ключових проблем цивілізаціі. Українські міста не виключення.

 

Наші міста потопають у сміття. Ми всі знаємо наскільки це гострі проблеми сміття в більшості великих міст України – Львів, Київ та інших.

Навіть у ЄС де вже з 80-х років будується так зване «recycling society” – ця проблема у 4-ці найгостріших у Програмі дій щодо оточуючого середовища.

2)Як вирішити цю проблему в Україні?

Створити нову політику щодо переробки та утилізаціі сміття.

На національному рівні дуже важливе створення Стратегіі і побудова інституціональної структури щодо утилізаціі та переробки твердих відходів (найнебезпечніших) та сприяння створенню екосистеми – навчально-дослідницьких центрів та міських ініціативних груп щодо утилізаціі і переробки сміття (в рамках центрів оцінки стійкого розвитку міст). Необхідно прийняття десятирічних планів щодо утилізаціі твердих міських відходів (для міст). Важлива частина такої політики – це сприяння інноваціям в сфері переробки і утилізаціі сміття – оскільки сміття це не лише проблема, але й великі можливості і ресурси для країни – і зробити їх РЕСУРСОМ можливо лише виростовуючі інноваційні підходи і технологіі.

Необхідно будувати в містах інноваційну екосистему на основі взаємодіі:

• Університетів
• Дослідницьких лабораторій
• міської влади
• фондуючих організацій (державних та міжнародних)
• Бізнес компаніями переробників
• Користувачів (як з корпоративного сектору та і містян)
• Регуляторних структур (стандартизаціі)

 

Необхідно рухатися до повноцінного (а не фрагментарного) ринку переробки та утилізаціі на основі сучасних підходів і стандартів.

Перш за все – перехід від часткового вирішення гострих проблем — до підходу, який прийнятий в ЄС –life-cycle – повного циклу в основі якого іерархія переробки сміття з перевагою зменшення варіантів виникнення сміття і зменшення споживання:

• Попередження виникнення сміття
• Повторне використання продукту
• Переробка продукту
• Переробка та компостування матеріалів
• Відновлення енергіі
• Заховання продукту на полігонах

Перехід до підходу Zero waste management – сутність якого у максимізаціі переробки сміття, мінімізаціі сміття, зменшення споживання та використання продуктів які можуть бути перероблені і відновленні щоб повернутися в природу або на ринок.

МІСЬКИЙ РІВЕНЬ

1) В контексті децентралізаціі і розвитку смарт сіті підходу в українських містах – виникають можливості для впровадження розумних систем переробки та утилізаціі сміття.

 Ресурсний менеджмент стає основним елементом розумного управління в містах.

Міста повинні впроваджувати принципи ефективного ресурсного менеджменту і спиратися на нові стандарти та головне впроваджувати інноваційні рішення (такі як зелені технологіі та IoT).

3) Основні гравці ринку повинні бути зацікавлені у створенні інновацій, які дозволяють системно вирішувати проблему муніципального сміття.

4) І швидкому вровадженні інноваційних рішень.

А САМЕ — Найкращій варіант для міста це пілотні проекти на основі стартапів – які можуть бути швидко впроваджені при умові створення ефективного міського ринку та коопераціі між

ВЛАДИ – МІСЬКИХ КОМПАНІЙ ПЕРЕРОБНИКІВ – СТАРТАПІВ-ДОСЛІДНИКІВ.

Це є умовою створення і запуску інноваційної екосистеми для переробки і утилізаціі сміття і вирішення проблем сміття в Україні.

 

 

1)  Затвердження Концепціі Київ смарт сіті.

 

В жовтні минулого року Концепція Київ смарт сіті була презентована на Форумі Київ смарт сіті. Вона стала результатом роботи стратегічної групи за участю 16 експертів та пропозицій волонтерів (були проведені 3 стратегічні сесіі) — на яких були присутні більше 200 представників громадських організацій, бізнесу та активних громадян.

Концепція була створена на основі методологіі Британського інституту стандартів.

В документі запропоноване: бачення міста як смарт сіті, яке включає в себе важливі концептуальні засади смарт сіті, які відрізняють смарт сіті мсіта від міст, які займаються впровадженням електронних сервісів чи процесами автоматизаціі. Це:

 

Перший компонент концепціі та візіі міста — КИЇВ повинний стати Іноваційний містом - націленість на створення іноваційної екосистеми міста (тобто поєднання іноваторів (винахідників), інкубаторів, венчурного бізнесу та інститутів інтелектуальної власності) у випадку смарт сіті пронується створення (смарт сіті хабу, дослідницькі лабораторі], інкубаторів відкритих данних, освітніх центрів та смарт сіті школи + іноваційної освіти (як по формі так і по змісти), ком’юніті центри з смарт сіті та урабістичною тематикою, лабораторіі для прогнозування та передбачення та інше).

Іноваційна екосистема повинна включати в себе найменше – три компоненти – освіта/дослідження, продукування (зрощування) іновацій та вивід їх на ринок — бізнес. Це є необхідним компонентом для перетворення міста в смарт сіті (особливо в умовах 4 промислової революціі чи 5-6 технологічного укладу, які зараз піднімаються).

Іноваційна екосистема дозволяє місту стати більш конкурентоздатним. У Києва є такі стартові умови – наявність значної кількості освітніх центрів, середовіще для іновацій (коворкінги та перші інкубатори), 90 тис. зарєстрованих IT-аутсорсерів. Фактично концепція пропонує розвивати економіку міста навколо іновацій.

            ДРУГИЙ НАПРЯМОК — Вкрай важливим, що підкреслювали більшість волонтерів ініціативи та виявило опитування є питання трансформаціі управління містом.

Справа в тому, що смарт сіті підхід це не лише питання запровадження е-сервісів, але й якісної зміни управління

Стратегічний підхід до смарт сіті – тобто коли проблеми вирішуються завдяки підвищення рівня управлінського, технологічного. Це означає пошук рішень, новий дизайн та реінжиніринг процесів поряд з технологічними рішеннями. Що ЦЕ?

1)   Міькі дані – організація збору даних повинна стати центром перетврення міста в смарт сіті і основою для впровадження і розробки нових управлінських процесів, моделей та функцій (ТЕ що не може бути виміряно – тим не можна управляти!)

Всі смарт сіті тісно пов’язані з ІоT — без розвитку мережі вимірювальних пристроїв не можна мріяти про значну економію ресурсів в місті.

Однак ці пристрої нічого не варті без налагодженого менеджменту даних. Який надає можливість вирішити ключові пробеми міста – за рахунок більш інтелектуальних рішень на основі чітких даних. Тобто концепція пропонує розвивати менеджмент даних.

2)   Розвиток інтегрованої та відкритої IT інфраструктури міста

3)   Інтеграція управлінських систем та створення ІНТЕГРАТИВНИХ сервісів та рішень (а не просто автоматизація існуючих) – тобто запровадження принципу управлінської інтероперабельності крім технічної (протоколів).

4)   Розвиток партнерства та взаємодіі в місті між владою бізнесом та громадянами для розвитку сучасних послуг, їх покращення на основі чітких ключових показників ефективності.

ТРЕТІЙ КОМПОНЕНТ КОНЦЕПЦІІ КИЇВ СМАРТ СІТІ – без якого не обходиться жодне смарт сіті місто в світі – це залучення громадян до управління містом. Як свідчить соціологія в столиці дуже високий попит на громадську участь. Невипадково що так активно розвивається сервіс е-петицій та е-бюджетування, які вже працюють в Києві. Смарт сіті це місто розумних громадян. І тому це не лише питання розвитку е-форматів демократіі. А й як і пропонується в концепціі  створення широких можливостей для громадян приймати участь в управлінні містом. Приклади – створення спеціальних робочих груп по е-урядуванню, антикорупційна рада, відкриті данні.

В сучасних містах світу використовують будь які інструменти для залучення громадян до стратегічних процесів і розробки рішень, оцінки якості послуг і роботи чиновників

ЧЕТВЕРТИЙ КОМПОНЕНТ КИЇВ СМАРТ СІТІ КОНЦЕПЦІІ це перетворення міста в комфортне і сучасне (мова йде про якість життя і відповідність міста міжнародним стандартам які пропонується імплементувати ISO 37120) (треба розуміти, що ми сильно відстали від сучасних європейських і успішних міста світу).

Для цього були визначені ключові пріоритети – які були визначені в результатів (вільного) опитування ключових груп впливу в місті – представників департаментів КМДА, бізнесу, громадськості та IT-спільноти (в цілому 1020 анкет – для порівняння в Н’ю Йорку – було опитано при створенні Діжітал дорожньої мапи – 4040 осіб – населення міста 8.8 млн).

Це –

ТРАНСПОРТ
Е-УРЯД та ВІДКРИТІ ДАННІ

ЖКГ

БЕЗПЕКА

МЕДИЦИНА

ЯК ІМПЛЕМЕНТУВАТИ КОНЦЕПЦІЮ?

Пропонуємо концепцію прйняти і продовжити стратегічний процес

ЯК САМЕ?

1)   визначити строки закінчення стратегіі та дорожньої карти Київ смарт сіті.

2)   Залучити представників КМДА до роботи волонтерської стратегічної групи.

3)   Сформувати Білу книгу по ключовим напрямкам концепціі смарт сіті (політики) – підтримка іновацій; реформа управління в місті згідно принципів смарт управління – електронного уряду; трансформація менеджменту послуг в місті в пріоритетних сферах на основі смарт підходу та смарт рішень; про участь громадян в управлінні міста (CITY of SERVICES).

 

 

ПРО РОБОТУ З МІЖНАРОДНОЮ СПІЛЬНОТОЮ

 

Дуже важливий аспект для впровадження смарт сіті — з огляду на що у нас немає наукової, дослідницької та експертної бази достатньої для смарт сіті — потрібно звертатися до міжнародного досвіду та експертним і мережевим організаціям. А також шукати ресурси для фондування КИЇВ смарт сіті на міжнародних ринках, фондах ЄС та спеціальних програмах як то Horizon2020. Необхідно фактично СТВОРЮВАТИ ЗОВНІШНЮ ІНОВАЦІЙНУ ЕКОСИСТЕМУ НАВКОЛО КИЄВА. Місто повинно виходити на міжнародних смарт сіті середовище яке дуже активно розвивається і зростає і ставати конкуретоздатним. Нагадаю ринок для смарт сіті в світі оцінюється на наступні 5 років від 4 до 5 трлн.$ — однак доступ до цього ринку послуг та капіталів – це відповідність політик та стандартів міжнародним.

 

Навіщо нам така взаємодія:

Можливість обговорювати в міжнародному контексті і рівні такі важливі для розвитку КИЇВ СМАРТ СІТІ теми як то:

1) бізнес моделі, система закупівель і фінансування

2) стійкий і розумний транспорт, ЖКГ, медицина

3) інтегрована інфраструктура і процеси

4) інтегрований менеджмент, політика і регулювання

 

Ці теми обговорюють Мережа Європейське інноваційне партнерство про смарт сіті і міських громадах

 

ЯКІ ФОРМАТИ ВЗАЄМОДІІ:

 

1) експертний рівень CITY PROTOCOL смарт сіті і стандарти — 4) напрямок бачення — якісна трансформація системи управління в місті — framework — ISO 37120 та ISO 37101 та SCID framework (перехід до нової операційної моделі міста на основі сучасного менеджменту (KPI). Методологія CITY PROTOCOL.

 

2)   робота з міжнародним інноваційним бізнесом — Консорціум — шоурум смарт сіті або тип Crystal London

 

3) робота з локальним бізнесом в рамках розробки рішень, презентації їх рішень місту, тестування їх рішень – Іноваційна міля (Велика Васильківська) – ПРОЕКТ (іноваційної зони в Києві) для запуску прототипів, проектів, та їх тестування смарт сіті рішень та технологій.

4) нові типи менеджменту та бізнес моделей – CITY PROTOCOL та КМБШ, МІМ та Берселона інститут РРР (є контакти) – в Барсі існує смарт сіті кластер.

5) робота з відкритими даними — OASC

6) розвиток інноваційної екосистеми CITIE + European Institute of Innovation and Technology’s € 100m / yr

7) Cities of services — залучення громадян до розробки міських послуг.