Президент = узурпатор? Або чому українські президенти порушують конституційний баланс.

які повноваження Порошенко узурпував за 2 роки. Більше ніж Янукович?!
Це якась патологічна жадоба до влади всіх Президентів України.
Але це не тільки особисті риси, це наслідок пострадянської політичної культури з іі персоналізмом, вірою у «месій», вождизмом та інституційною нерозвинутістю — особливо політичних партій як представництв суспільних інтересів, та громадянського суспільства в цілому, які б могли контролювати верховні інститути влади. Необмежений на горизонтальному рівні інститут президентства постійно створює можливості для прояву хворобливої жаги до повноважень і зловживаннь, а вертикальний рівень контролю через вибори працює погано — раз на 5 років і з нашими особливостями виборчих кампаній — вакханалій політичноі боротьби де «всі засобі добрі» — головне влада!. Не має і діючого механізму імпічменту. Тобто він нереальний до здійснення. Ще й до політичної культури додається практика- коли жодний попередній узурпатор (президент) не був покараним і засудженим хоча б морально.
Вихід? — багато хто пропонує взагалі скасувати посаду президента. На мою думку — це не вихід, тоді вся влада перейде до уряду і прем’єра.
Зменшити так, але потрібна побудова такої моделі політичної системи яка б заклала правильну інституційну основу і систему стримувань та противаг, збільшила умови для створення патисипарноі демократії на рівні 21 століття (як це вже зробили в Тунісі). І все це вимагає не дотримання діючої Конституції — тут системна помилка автора — а навпаки — це можна зробити лише через створення Новоі Конституції — бо головним запобіжником узурпації і авторитарних моделей — є саме участь суспільства в створенні Конституції.
Сам конституційний процес за участю суспільства формує основне — демократичний політичний досвід, культуру, без якої ніякі інституційні зміни не призведуть до створення справедливої і відкритої політичної системи. В якій і президент і уряд і парламент стануть слугувати суспільству, а не самим собі.