1) Проблеми смарт сіті в Україні

            Реформа децентралізаціі сприяла як зростанню фінансових можливостей та самостійності міст, так і виявила наявні проблеми в управлінні містами – як то відсутність нових компетенцій у муніципалітетах, особливо це стосується питань інновацій та технологічних інструментів для розвитку міст (більшість міст тримається за старі методи та технології), а також – недостатній рівень володіння новими практиками муніципального менеджменту, слабкий рівень взаємодіі між містами з точки зору обміну найкращим досвідом та рішеннями.

            Ці проблеми суттєво впливають на можливості і швидкість цифровізаціі та перетворення міст у розумні.

            При цьому багато українських міст заявили про своє прагнення розвиватися у напрямку смарт сіті і за останні 4 роки дуже активно впроваджують смарт сіті проекти, програми та ініціативи. Однак, цей процесс має надто децентралізований характер, який призводить не тільки до позитивних змін, але й створює нові проблеми як для міст, так і для країни в цілому.

            Серед таких проблем, які можуть стати перепонами для цифровізаціі в цілому варто зазначити: 1) відсутність політики інтероперабельності (тобто сумісності впроваджуванних розумних рішень); 2) не всі міста приділяють достатню увагу питанням дотримання важливих технічних та управлінських стандартів смарт сіті, які прийняті на міжнародному рівні; 3) відсутня єдина База успішних смарт сіті рішень, які могли оперативно впроваджуватися містами і зекономити суттєві кошти та час; 4) міста часто мають надто високі ризики впроваджуючи новітні інтелектульні системи та рішення (як фінансові, так і з точки зору довгосрокових результатів) 5) у міст не має достаньо коштів на проведення пілотних проектів та досліджень різиків проектів та програм. 6) міста недостатньо залучають інвесторів і надають перевагу в більшості використанню публічних коштів, оскількі не завжди розуміють можливості та гарантіі повернення інвестицій (RoI).

 

            Більшість з цих проблем може і повинна вирішуватися на національному рівні. Уряд, МЕРТ та Державна Агенція електронного врядування повинні мати повноваження, а також запропонувати бачення цілостної національної політики в сфері смарт сіті. Так як це відбувається в країнах ЄС, також і на рівні Європейського Союзу в цілому.

 

            Навіщо і якою повинна бути політика в сфері смарт сіті?

           

1)   уряд повинний відігравати важливу роль у прискоренні та координації розвитку «розумних» міст в Україні. Саме вид уряду залежить в кінцевому підсумки довгостроковий успіх розумних міст

2)   В українських містах не має ресурсів та компетенціі для проведення необхідних досліджень та розробок (НДДКР), які мають вирішальне значення для успіху розумних міст, таких як поліпшення кібербезпеки та інтелектуальні мережі. Цю підтримку містам, враховуючи як дефіцит ресурсів, так і кадрів – варто надати з національного рівня.

3)   Важливо щоб національний уряд приділяв увагу не тільки проектам розбудові та модернізаціі фізичної інфраструктури в містах, але й що важливо для розвитку смарт сіті – інтелектуальної інфраструктури. Це надало б більше можливостей для розвитку міст як інноваційних центрів та створення в них розумної інфраструктури.

4)   Існує велика потреба в взаємодіі міст: міста повинні ділитися та порівнювати дані один з одним, це дозволить уряду зменшити витрати на інтелектуальну інфраструктуру, а також проводити аналіз більшого обсягу даних, що дає змогу зробити точніші й орієнтовані на практику проекти та рішення. Однак міста не мають можливості для розробки взаємосумісних систем та обміну даними через їхні юрисдикційні кордони. Це питання може вирішити саме уряд. Наприклад, створючи національну платформу для обміну даними між містами (приклад smartiscity.eu у Словеніі)

5)   Побудова та функціонування розумних міст вимагатимуть суттєвих змін у звичайному способі муніципального управління, міста повинні мати можливість легко ділитися своїм досвідом — як успішніми кейсами/рішеннями так і невдалими, щоб навчатися один у одного та акумулювати досвід у сфері смарт сіті і поширювати його. Якщо кожне місто, що експериментує з розумною міською технологією, поділиться цим досвідом це буде вигідно всім іншим містам. Саме для цього потрібно сворити Національну платформу на якій буде зібрані як найкращі рішення БАЗА СМАРТ СІТІ РІШЕНЬ, так і аналіз щодо досвіду та практик у впровадженні смарт сіті технологій в містах. На платформі може бути надана інформація і щодо компетентних фахівців в той чи іншій сфері (розумний транспорт, операційні платформи міста, розумна енергетика, розумний менеджмент сміття і тд).

Що варто було б включити у рішення національного уряду:

• Підтримка спільних проектів у щонайменше чотирьох напрямках:

1) дослідження та розробки з ключових технічних проблем смарт сіті, наприклад таких як кібербезпека для міст, інтелектуальні міські мережі та інше;

2) пілотні проекти, що розробляють і випробовують нові розумні технологічні рішення для міст;

3) спільні програми та методологічні інструменти, які роблять міста більш здатними для роботи з інтелектуальними технологіями та даними;

4) пов’язані проекти у різних сферах смарт сіті (Розумна енергетика, Розумний транспорт та інше) на базі декількох ключових міст для всеохопного тестування та масштабування різних інтелектуальних систем та рішень (для зменшення ризиків для міст).

• Виділяюти частку державних інвестицій у розвиток розумної міської інфраструктури, такої як інтелектуальні транспортні системи та інтелектуальні мережі.
• розробити національну політику у сфері смарт сіті (краще у вигляді “дорожньої карти”) та впроваджувати спільні стандарти для розумних міських технологій, які сприяють сумісності та спільному використанню даних для підвищення ефективності інтелектуальних міських сістем та додатків та зкорелювати пріоритети щодо розумних міст з національним порядком денним щодо цифровізаціі.

• сприяти співпраці та координації розумних міст для полегшення міжміського навчання та зменшення бар’єрів для обміну знаннями.

• забезчити необхідні законодавчі та регуляторні зміни (зняти обмеження) спрямовані на підтримку інтелектуальних міст — реалізацію інноваційних пілотних програм/проектів; залучення інвестицій в інфраструктуру та розвиток нових форматів партнерських відносин між державними та приватними установами.