Три шляхи «української революціі»

Одним з головних питань як нам запустити модернізацію країни — є питання нових еліт. Громадянське суспільство не має достатнього масштабу та рівня організаційного розвитку щоб замінити собою еліти у всіх напрямках. Це громадянське суспільство по найкращим оцінкам не сягає більше 5-7 %. Воно є потенціальним резервом для нових еліт, але прорватися через складні перепони діючих інститутів та політики невзмозі. І це зрозуміло — просто так владу не віддають. Існує три ключових шляхи як запустити процес створення і передачі влади новим елітам з громадянського суспільства (до яких відноситься і ринково орієнтований (нерентний) бізнес — який ми і називаємо Середній клас, оскільки він солідарний з західним вектором розвитку країни та європейськими цінностями). Поки що без деталей… Перший шлях — другий етап революції — кривавий.. Невідомо для кого — чи для діючих еліт які все більше окопуються при владі та ресурсах, чи для середнього класу та громадянського суспільства, яке все більш стає протестним до діючої системи і еліт. Другий шлях — це народні трибунали, створення альтернативних існуючій нелегитимній — правоохоронній, судовій системі — форматів, в рамках яких будуть створюватися умови і підходи до справедливого покарання і обнулення корупційної Системи. Лише після цього можливий запуск позитивного створення нової моделі держави на основі Суспільноі угоди та Нової Конституції. Третій -і це лежить на поверхні — звернення (чекаю кидання камінням) громадянського суспільства щодо введення зовнішнього управління на обмежений термін 3-5 років до Міжнародних структур. Такоі зовнішньої адміністрації, але за участю представників громадянського суспільства України і на чітко визначених меморандумом умовах. Всі сценарії доволі жорсткі — однак я мало уявляю собі, дивлячись на те що відбувається останні 2 роки, які ще жертви і втрати повинні понести українці, щоб діючи еліти відмовились від своїх «понятій» та «інтересів». Я не уявляю як можна «реформувати» систему, яка не може бути реформована в принципі, бо корупція тут не виключення і не хвороба, а реальна сутність всього, і націлена на збереження авторитарно-популістських форм управління як похідних від радянських тоталітарних. І є формою збереження контролю обмеженого кола груп /кланів над економікою та державою. Така система може бути лише демонтована. Або через внутрішню жорстку волю суспільства, або шляхом забезпечення зовнішнього контролю — мета якого забезпечити мирний (безкровний) перехід влади до нової еліти через її формування під захистом і за правилами цивілізованого світу. Це міг би бути не тільки безкровний, але й швидкий перехід. Але чи є в Україні таке консолідоване замовлення і чи готовий до цього Захід?!